Вони буденно стоять на лабораторних столах - одні зовсім як нові, інші зі слідами тривалого перебування в землі, треті деформовані або обгорілі. Тільки приклеєні до них паперові бірки нагадують про трагедії, про які так багато писали в газетах.

«Вони» - це бортові пристрої реєстрації, бури. Саме так на мові професіоналів називають ті самі «чорні ящики», до пошуків яких приступають відразу ж після чергової драми в повітрі. Про те, що ящики ніякі не чорні, а помаранчеві, знають сьогодні навіть маленькі діти. Цікавіше інше - ці по суті своїй нескладні, але не по-людськи витривалі прилади зазнали в останні роки серйозні конструктивні перетворення, радикально змінили зовнішній вигляд і стали більш надійними.

Група фізиків з каліфорнійської компанії HRL Laboratories розробила технологію, що дозволяє заправляти в 3D-принтер сплави алюмінію, які раніше вважалися непридатними для 3D-друку.

Сучасні технології дозволяють добувати енергію з багатьох джерел, від сонячного випромінювання до геотермальних свердловин. Однак новий винахід дозволяє використовувати самий звичайний процес випаровування води як джерело величезної кількості «чистої» електроенергії.