» » Основа життя – праця

Основа життя – праця

Основа життя – праця


Основа життя – праця.


«Основа життя – праця» - це життєве кредо талановитого фізика, поета – лірика, поважного сім’янина Едуарда Рагушкіна. На його долю припало чимало життєвих випробувань.

Вони прийшли до нас, в серпні 1986 року – подружжя вчителів математиків – фізиків Едуард Валентинович і Валентина Сергіївна Рагушкіни. Розумний, дотепний вчитель фізики і його завжди усміхнена, весела дружина.
Дуже швидко вони завоювали авторитет і повагу серед колег, учнів та батьків. Едуард Валентинович ще й обіймав посаду завуча школи. Учні любили свого вимогливого, знаючого вчителя, який міг дуже просто пояснити навіть найбільш складну задачу.

А ще Валентин Едуардович писав вірші, які друкувались в місцевій газеті «Червоний промінь» та в обласній – «Міг». Тільки паперу він міг довірити своє зболіле серце.

Нелегким було його життя. Народився в 1937 році на Поліссі в звичайній родині. Війна… похоронка… роки окупації, повоєнне голодне дитинство. В 1945 році Едік (так його звали товариші та мама) пішов до школи. В школі зустрів своє кохання, яке проніс через усе життя.

Повернувшись з армії Едуард Валентинович навчається заочно в Чернігівському педінституті і працює в Машівській середній школі Чорнобильського району Київської області. На вчительську зарплату будують просторий дім, в якому добре всім. Радість і щастя прийшло в оселю. Доньки Лариса та Світлана уже виросли, одружились, працюють на Чорнобильському радіозаводі. Уже і внуки з’явились. Син ось – ось має повернутись з армії. Ніщо не віщувало біди.
Але… вона…як грім серед ясного неба…

Аварія на Чорнобильській АЕС. Евакуація…

Так Едуард Валентинович і його вірна дружина опинились в селі Широке Запорізького району Запорізької області.

Покинув усе: і роботу, і хату,
Прибив злої долі обук.
То ж микаюсь нині по всій Україні,
Мов визначний дух.

Ці рядки із збірки «Біженці», присвяченій трагедії на Чорнобильській АЕС.
Важко навіть уявити, як це розпочати життя з нової сторінки, коли тобі майже 50…

Іду селом…В селі, відомо,
Будинок кожен має свій,
Сусідів, родичів, знайомих,
А я чужий…

Сила духу, жага до життя та любов до праці дозволили Едуарду Рагушкіну піднятися. Він знову розпочав викладати. Фізика була його життям. З великою наснагою він щодня йшов до школи, щоб подарувати своїм учням якомога більше знань.

Життя йшло… йшли роки… Назавжди в очах вчителя залишився смуток, який не зникав з роками. Так з’являються вірші, присвячені Чорнобильській трагедії. ( газета « Нове життя» Броварського району № 98 за 12 червня 1986 р., «Червоний промінь» - 14 жовтня 1986 р., « Прапор перемоги» Чорнобильська районна газета за 26 лютого 1999 р.)

В народі кажуть: «Талановита людина талановита в усьому.» Хто б міг подумати, що людина з математичним складом розуму може бути тонким ліриком. Поезія була невід’ємною частиною душі вчителя. Нажаль , за життя йому вдалося випустити з друку лише збірки «Лірика», «Біженці» та «Ехи війни». Проте мало хто знає, що з-під пера талановитого поета – лірика вийшло декілька тисяч віршів.
Уже давно немає серед нас Едуарда Валентиновича. Але його пам’ятають учні, батьки, вчителі.

Його життя промайнуло, мов комета, залишивши слід в душах людських, бо «життя своє все сіяв вік добро. Добро ж живуче. Сила в нього є…»

«Хто не сіє, у того й не вродить»
Здавна у народі поговір’я ходить:
Не сіяв хто, у того і не вродить.
І ще, просте, як істина, одне:
Хто щось посіяв, той оте й пожне.
Уважним оглядом оглянувся навкруги
Добра он – море, що згубило береги,
І не прочав – он з шпарок проросло,
Немов бур’ян, комусь – таки потрібне зло.
Потрібне не для себе, для когось.
Бо, може, краще щось тому вдалось,
То ж капостей йому і всякої біди?
І він залишить по собі сліди:
Людське життя згубивши за безцінь,
В прокльонах житиме багато поколінь.
Не сійте зла, отож воно й вродить,
А хто посіє зло, то хай тому й зашкодить.

Вчитель світової літератури Максюра В.Г. та вчитель фізики Семенюк Н. В.

Використані літературні джерела

1.збірки «Лірика», «Біженці», «Ехи війни»
2.газета «Червоний промінь» Запорізького району, Запорізької області 1986 – 1999 роки
3.Спогади дружини Рагушкіної Валентини Сергіївни
4.Спогади онуки Рагушкіної Юлії, кореспондента телекомпаніі «Алекс»

kalanixa Адміністратори

Автор: Микола

Про автора: Створення та підтримка сайту.

Коментарів поки ще немає, додайте свій!

Ваш аватар
Ви ввішли як Гість   
  • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
    heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
    winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
    worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
    expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
    disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
    joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
    sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
    neutral_faceno_mouthinnocent